Тест-драйв Volkswagen Beetle

Тест-драйви | субота 12 липня 2014 23:31

Новий Volkswagen Beetle для тих, хто хоч трохи знайомий з історією автомобілебудування, як не крути, просто черговим поколінням ніяк бути не може. «Жук» виробляється, хоч і з перервами, вже більше 70 років – таких довгожителів сьогодні можна по пальцях перерахувати. Кореспондент протестував третю генерацію культової моделі і дізнався, як правильно підтримувати хорошу форму.

Перший «Жук» з’явився в Німеччині в якості народного автомобіля і практично відразу завдяки своїй доступності став культовою моделлю в Європі, а вже після війни і за океаном, де його практично в первозданному вигляді збирали до 2003 року. Відновити виробництво моделі вже в іншому амплуа Volkswagen наважився в 1998 році. «Жук» вирішили зробити з розрахунком на жіночу аудиторію і вже точно зовсім народним.

Тепер же концепція змінилася знову: замість авто для серпанкових панянок конструктори і дизайнери спробували створити спортивний хетчбек для естетів, такого собі конкурента Mini.

Більшість моделей авто схожі один на одного і не збуджують ні власника, ні пасажирів, ні перехожих. На них не хочеться покататися, вони просто транспортні засоби.

Зовнішність «Жука» змінилася начебто і несильно, але відрізнити попередній від нової буде не важко. По-перше, лінія даху стала більш горизонтальною. Таке рішення зробило «Жука» в профіль трохи схожим на Porsche, а це досить приємна асоціація. По-друге, дизайнери позбулися трьохоб’ємного симетричного кузова, змінивши пропорції. В цілому силует Beetle куди більше відсилає до класичного варіанту, ніж до безглуздої попередньої варіації.

У передніх круглих фарах тепер мерехтять світлодіоди денних вогнів. Крім того, не можна не помітити і зникнення віконних рам.

Намагаючись залізти в салон, констатую прикрий факт: третій «Жук» успадкував від попереднього покоління незручну посадку в автомобіль.

Конструкція цього трьохдверного хетча така, що спинки передніх крісел в нормальному положенні знаходяться посередині дверного отвору. Тому сісти в автомобіль, і не забруднитися об пороги при закиданні ніг, велике мистецтво.

Є одна проблема, з якою стикатимуться власники Beetle, пов’язана з роздутими колісними арками, котрі випирають щодо ліній дверей. Виглядає агресивно, здорово, але от паркуватися це заважає: про таку геометричну особливість кузова періодично забуваєш, а в дзеркала крила не видно. Парктронік починає нестямно пищати, і не довіряти електронному помічникові в цей момент безумовно не варто. Інакше дорога на рихтування та фарбування.

Пара 17-дюймових коліс поміщається в багажнику без проблем, ще й місце залишається.

У салоні триває історія з цитатами з попередніх частин трилогії. Тонке кермо – один з елементів ретродизайну. Технічних проблем таке рішення не доставляє, а там вже кому який обхват до душі. Варто відзначити, що кермо в дусі спортивних авто підрізане знизу.

Ручки-петлі на центральних стійках – ще одна деталь, яку можна було побачити на найпершому, народному «Жуку». Гумки в дверях для утримування пляшок теж повернулися з минулого.

Передні крісла заслуговують похвали. Вони і виглядають добре, і сидіти в них відмінно. Що дивно, на другий ряд сидінь теж можна залізти. Коліна, звичайно, будуть упиратися, але щодо інших моделей цього класу тут є хоч трохи місця для спроб влаштуватися. Все ж думки про те, як весело вам буде катати компанію друзів, просто наївні: «Жук» тільки для двох.

Придумав виробник і деякі нові фішки антуражу. Приміром, підсвічування динаміків акустичної системи Fender в дверях можна зробити білого, фіолетового або червоного кольору.

Глянцевий пластик в салоні в колір кузова виглядає екстравагантно, але якщо машина не чорна, то очі швидко втомлюються. Форма приладової панелі – теж данина попереднім поколінням моделі.

Про те, що автомобіль розрахований на якісь гоночні розваги натякають три циферблата посередині торпедо: датчик температури масла, тиск наддуву і секундомір. Також в новому Жуку можна засікти час кола – досить обнулити лічильник, натиснути на газ і відлік пішов!

Двигун – серце автомобіля? Так, але тільки не в цьому «Жуку». Тестований 1,2-літровий турбодвигун потужністю 105 к.с. спочатку тягне непогано, особливо враховуючи вагу, що наближається разом з водієм до півтора тонн. Але ось спроба прискоритися з вже наявних на спідометрі 80 км / год доставляє тільки розчарування. У цей момент відразу згадуєш, що на новий «Жук» ставлять 2-літровий силовий агрегат, який видає 200 “коней”. Безумовно, з ним було б набагато веселіше.  Витрата палива в місті так жодного разу і не опустилася нижче 9 л на 100 км, що не можна назвати хорошим показником для 1,2-літрового двигуна, нехай і турбованного.

Майже впевнений, що більша частина Beetle продавалися і продаватимуться переважно з автоматичною трансмісією, а не з механікою. А адже автомат цей – не що інше, як DSG. І як ми знаємо, ця коробка викликає багато нарікань автовласників: вони скаржилися на поштовхи при перемиканні швидкостей і частий вихід з ладу деяких деталей. Але все було терпимо, так як гарантія на цей вузол була розширена виробником до п’яти років. Тепер же на всі авто VW 2014 випуску розширена гарантія скасована.

Виробник заявив, що виправив всі недоліки трансмісії DSG, а тому необхідності в «великій» гарантії немає. Чи захочеться вам перевірити, чи дійсно DSG позбулося від хвороб? Звичайний автомат при цьому на Beetle не ставлять.

Передачі DSG клацає непомітно, але от на вдавлювання акселератора в підлогу реагує з відчутним запізненням.

До чого абсолютно немає ніяких претензій, так це до керування. Для міського автомобіля «Жук» рулится дуже комфортно, навіть якщо хвацько додавати газу в поворотах. Реакції на повороти керма абсолютно адекватні. Навіть при знесенні осі контролювати траєкторію не складає проблем. Ніяких кренів, властивих минулому поколінню моделі, немає і в помині. Стійкість на дорозі досягається в тому числі і за рахунок більш широкої колісної бази.

Підвіска стала жорсткіше, але це навіть на краще: ще один привід назвати новий Beetle спортивним.

Класичні форми і деталі в новому світлі виглядають завжди цікаво, а часом і просто здорово. Коктейль із сучасної техніки, електроніки та олдскульного дизайну приготувати не так просто, як може здатися. Виробника можна тільки похвалити за хорошу спробу інтерпретувати власний тріумф 70-річної давності.

Проте завести таку «класну» машину на кожен день – це як пофарбувати зовні будинок під хохлому. Весело буде тільки якийсь час, але потім це почне зводити з розуму. Від епатажу і нестримних веселощів втомлюєшся дуже швидко. Проходячи повз, люди будуть посміхатися, робити круглі очі, але до їх захоплених поглядів ви охолонете ще раніше.



загрузка...

Прокоментуй! »

Коментарів поки що немає.

RSS-канал коментарів цієї публікації.

Залишити коментар

Ви повинні зареєструватись щоб залишити коментар.

Коментувати через Facebook

Прохання коментарі залишати українською мовою.

Коментувати через Вконтакте

Прохання коментарі залишати українською мовою.

Найсвіжіші пропозиції на авторинку


Погода на дорогах України

Погода
Погода у Києві
Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:


Новини партнерів



x
Радимо відвідати - завжди цікаво та актуально